В.Ужченко
У лексиці української мови, крім окремих слів, існують стійкі словосполучення, вирази й навіть цілі речення, що мають одне лексичне цілісне, здебільшого переносне значення, і воно наближається до значення окремого повнозначного слова.
Такі стійкі вирази називають фразеологізмами, а розділ мовознавства, що їх вивчає, називається фразеологією.
Фразеологія – це розділ науки про мову, що вивчає фразеологічні звороти (від грецького phrasis – спосіб вираження, зворот, logos – поняття, вивчення).
Фразеологізм – це сполучення слів, яке, на відміну від висловів або речень, відтворюється у вигляді неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають “Крилатим висловом”.
Фразеологізм – стійке словосполучення, яке за значенням дорівнює одному слову.
Фразеологізм – одиниця мовлення, що складається з двох або
більше компонентів і характеризується відтворюваністю,
цілісністю значення, стійкістю ліксичного складу і будови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий